Остеоартроз кульшового суглоба

Опис захворювання Симптоми Фактори ризику Гімнастика

Коксартроз або остеоартроз кульшового суглоба – захворювання, що належить до дегенеративно-дистрофічних. На коксартроз переважно хворіють люди середнього та похилого віку. Захворювання розвивається поступово, протягом кількох років. Коксартроз часто супроводжується болями та обмеженням рухів у суглобі і вже на пізніх стадіях спостерігається атрофія м’язів стегна та вкорочення кінцівки. Причинами коксартрозу можуть бути різні чинники, серед яких – травми, вроджена патологія, патологічні викривлення хребетного стовпа (кіфоз, сколіоз), а також запальні та незапальні захворювання. У разі руйнування суглоба, особливо – у пацієнтів молодого і середнього віку показана операція (ендопротезування). В ортопедії та травматології коксартроз є одним із найпоширеніших артрозів. Висока частота його розвитку зумовлена значним навантаженням на кульшовий суглоб і широкою поширеністю вродженої патології – дисплазії суглоба. За деякими даними жінки хворіють на коксартроз частіше за чоловіків.

ЗДОРОВИЙ КУЛЬШОВИЙ СУГЛОБ

КУЛЬШОВИЙ СУГЛОБ УРАЖЕНИЙ ОСТЕОАРТРОЗОМ

Діагноз коксартроз ставлять на підставі скарг пацієнта, даних об’єктивного огляду і рентгенологічного дослідження.

Для діагностики остеоартрозу кульшового суглоба основним методом дослідження, як і раніше, залишається рентгенографія. Виконання рентгенографії в декількох проєкціях дає змогу уточнити діагноз, встановити вираженість і поширення патологічного процесу, а також оцінити динаміку проведеного лікування. Цей спосіб дослідження добре відомий, доступний практично в будь-якій поліклініці та не потребує спеціальної підготовки, окрім очисної клізми, щоб уникнути на знімку затемнень, спричинених вмістом товстого кишківника.

Слід пам’ятати, що зміни, виявлені під час рентгенографії кульшового суглоба, не можуть слугувати єдиним критерієм для постановки діагнозу коксартроз. Річ у тім, що у більшості літніх людей під час рентгенологічного дослідження можуть бути виявлені зміни суглобових поверхонь, тому, щоб уникнути гіпердіагностики коксартрозу, необхідне поєднання рентгенологічних і характерних клінічних проявів хвороби.

У випадках, коли традиційна рентгенографія не дає змоги поставити точний діагноз, на допомогу приходять сучасні методи дослідження, такі як комп’ютерна томографія кульшового суглоба, яка дає змогу прицільно вивчити патологічні зміни кісткових структур, та магнітно-резонансна томографія, яку застосовують для виявлення змін у кісткових структурах і в м’яких тканинах.