Остеоартроз дрібних суглобів
Остеоартроз дрібних суглобів (пальців рук і ніг) являє собою дегенеративно-дистрофічне захворювання. Ця патологія міжфалангових суглобів зустрічається рідше за остехондроз або гонартроз. У переважній більшості випадків він вражає жінок у постклімактеричному періоді. Прогресування хвороби часто спричиняє болі в кистях і порушення рухової функції пальців рук, що може призвести до інвалідності – втрати здатності до праці та самообслуговування. Артроз дрібних суглобів рук розвивається в разі порушення кровообігу і живлення хрящового прошарку внутрішньосуглобових поверхонь кісток. У результаті хрящ стоншується і втрачає свою еластичність. Порушується синтез синовіальної рідини, рухи стають болючими, виникає запалення уражених тканин.
КИСТЬ
В НОРМІ
КИСТЬ
УРАЖЕНА ОСТЕОАРТРОЗОМ
Діагноз остеоартроз дрібних суглобів ставиться на підставі скарг пацієнта, даних об’єктивного огляду та лабораторних показників, а також рентгенологічного дослідження.
Рентгенографія дрібних суглобів кистей і стоп – обов’язкова діагностична процедура, яку призначають у разі підозр на артроз або інші пошкодження суглобів. Переваги рентгенографії очевидні – методика доступна практично в будь-якій медичній установі, її проведення абсолютно безболісне, не вимагає підготовки, а результат дослідження може бути отриманий протягом декількох хвилин. Рентгенографія дає змогу встановити характер патологічних змін, їх локалізацію, поширеність, ступінь вираженості, а також оцінити динаміку проведеної медикаментозної терапії.
Виділяють 4 рентгенологічні стадії захворювання, що відображають прогресування артрозу в дрібних суглобах кистей і дистальних відділів стоп.
Для більш точної діагностики прогресування захворювання необхідно використовувати більш чутливу технологію, таку як мікрофокусна рентгенографія суглобів, яка використовується для оцінки динаміки змін у дрібних суглобах кистей.
Оскільки ураження суглобів кистей і стоп є характерними ознаки ревматоїдних та обмінних захворювань (наприклад, подагри), то для точного діагнозу необхідне проведення не тільки рентгенографії, а й біохімічного дослідження крові.